Написав на ліжку я прості слова

Зібрав усе і щастя й муки

Все, що було залишиться зі мною

Такі вже не прості ми — люди

Твій , твій обрій мрій

Дарує мені почуття любові

Міцніші за чугунні батареї

Ті вчинки, що роблю для неї

Вона така, вона проста

Дивлюся на її волосся й руки

Не можу зрозуміти, що роблю я

Чого я вимовляю ці дивні звуки

Вона така, вона проста

Дивлюся на її волосся й руки

Вже пробиває наскрізь почуття

Непрості вони, залишу поки

Пишу слова, прості як чистий лист

Кидає мене в різні боки

В очах моїх ти бачиш зміст

І я ламаю ці бетонні блоки

І ці слова написані тобі

В моєму ліжку вже навіки

Як добре, що сплелися разом дві душі

Такі прості такі чудні

Вона така, вона проста

Дивлюся на її волосся й руки

Не можу зрозуміти, що роблю я

Чого я вимовляю ці дивні звуки

Вона така, вона проста

Дивлюся на її волосся й руки

Вже пробиває наскрізь почуття

Непрості вони, залишу поки